Розглянуто методичні особливості визначення агровиробничих груп ґрунтів. Показано алгоритм здійснення роботи з використанням існуючих ґрунтово-картографічних матеріалів, підготовкою карти-версії агровиробничих груп грунтів та її верифікацією у польових умовах та за результатами аналітичних досліджень.

Розраховано для ґрунтознавців і спеціалістів, діяльність яких пов’язана з проведенням ґрунтово-агрохімічних досліджень.

Визначено стан і завдання наукового забезпечення збалансованого використання й сталого управління ґрунтовими ресурсами в контексті євроінтеграційних процесів. Обґрунтовано необхідність упровадження сталого управління ґрунтовими ресурсами в контексті євроінтеграційних процесів . Обґрунтовано необхідність упровадження сталого управління ґрунтовими ресурсами в України, запропоновано заходи, які сприятимуть вирішенню проблеми охорони ґрунтів та підвищенню їх родючості. Здійснено одну з перших спроб обґрунтувати систему сталого управління ґрунтовим органічним вуглецем з позицій міждисциплінарного підходу. Акцентовано уваги на напрямах удосконалення інформаційного забезпечення щодо стану ґрунтових ресурсів для формування сталого управління землекористуванням. Визначено основні напрями удосконалення наукового та фінансового забезпечення сталого управління ґрунтовими ресурсами України. Практична цінність здобутих результатів полягає в тому, що їх застосування має сприяти підвищенню ефективності й результативності сталого управління ґрунтами, передусім на національному рівні, та досягненню нейтрального рівня деградації земель.

Видання містить наукове обґрунтування національних індикаторів прояву деградації ґрунтів та процесів опустелювання земель, основних напрямів досягнення їх нейтрального рівня та удосконалення інформаційного та інституційного забезпечення виконання відповідних добровільних національних завдань. Є концептуальною платформою провадження системних заходів на землях сільськогосподарського призначення щодо виконання зобов’язань України в рамках Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням.

Визначено актуальність і перспективність вирішення проблем системного управління трансформацією ґрунтів та їх родючим потенціалом у контексті євроінтеграційних процесів. Висвітлено роль ґрунтово-земельних ресурсів у стратегії збалансованого (сталого) розвитку. Обґрунтовано необхідність упровадження системного управління ґрунтовими ресурсами в Україні, запропоновано заходи, які сприятимуть вирішенню проблеми охорони ґрунтів та підвищенню їх родючості. Акцентовано увагу на напрямах удосконалення інформаційного забезпечення щодо стану ґрунтових ресурсів для формування системного управління землекористуванням. Визначено основні н6апрями удосконалення наукового забезпечення управління ґрунтовими ресурсами України.

Висвітлено сучасний стан ґрунтового покриву України та причини широкого розвитку різноманітних деградаційних процесів – дегуміфікації, ерозії, знеструктурення, переущільнення, збіднення на поживні елементи тощо. Для виправлення негативного стану, що склався, потрібна радикальна зміна стратегії землекористування, прийняття і реалізація Національної програми охорони ґрунтів України. Актуальність програми зростає у зв’язку із завершенням земельної реформи і можливим скасуванням мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення. У науковому виданні розглянуто основні позиції Програми, обґрунтовано її обсяги, орієнтовні витрати та джерела фінансування, організаційні, технологічні, правові заходи та етапи і механізм виконання Програми, а також державний контроль і очікувані результати від її реалізації.