Видання містить наукове обґрунтування національних індикаторів прояву деградації ґрунтів та процесів опустелювання земель, основних напрямів досягнення їх нейтрального рівня та удосконалення інформаційного та інституційного забезпечення виконання відповідних добровільних національних завдань. Є концептуальною платформою провадження системних заходів на землях сільськогосподарського призначення щодо виконання зобов’язань України в рамках Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням.

Визначено актуальність і перспективність вирішення проблем системного управління трансформацією ґрунтів та їх родючим потенціалом у контексті євроінтеграційних процесів. Висвітлено роль ґрунтово-земельних ресурсів у стратегії збалансованого (сталого) розвитку. Обґрунтовано необхідність упровадження системного управління ґрунтовими ресурсами в Україні, запропоновано заходи, які сприятимуть вирішенню проблеми охорони ґрунтів та підвищенню їх родючості. Акцентовано увагу на напрямах удосконалення інформаційного забезпечення щодо стану ґрунтових ресурсів для формування системного управління землекористуванням. Визначено основні н6апрями удосконалення наукового забезпечення управління ґрунтовими ресурсами України.

Висвітлено сучасний стан ґрунтового покриву України та причини широкого розвитку різноманітних деградаційних процесів – дегуміфікації, ерозії, знеструктурення, переущільнення, збіднення на поживні елементи тощо. Для виправлення негативного стану, що склався, потрібна радикальна зміна стратегії землекористування, прийняття і реалізація Національної програми охорони ґрунтів України. Актуальність програми зростає у зв’язку із завершенням земельної реформи і можливим скасуванням мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення. У науковому виданні розглянуто основні позиції Програми, обґрунтовано її обсяги, орієнтовні витрати та джерела фінансування, організаційні, технологічні, правові заходи та етапи і механізм виконання Програми, а також державний контроль і очікувані результати від її реалізації.

Розроблена методика діагностування стану хімічних елементів в системі ґрунт-рослина включає використання екосистемного підходу, принципів та методів емпіричного та теоретичного рівня досліджень, алгоритм діагностування змін мікроелементного статусу ґрунтів і рослин (теоретичні підходи, способи, система основних показників ранньої, коротко - та довгострокової діагностики інтенсивності і направленості ґрунтових процесів з урахуванням загальних закономірностей та зональних особливостей вмісту хімічних елементів).

Методика містить вимоги до порядку проведення діагностування, а також перелік і зміст основних підготовчих, польових, аналітичних і камеральних робіт. Наведено нормативні і довідкові матеріали для діагностування та оцінки мікроелементного статусу системи ґрунт-рослина, надано рекомендації з удосконалення методології діагностування важких металів та мікроелементів – метаболітів.

Розроблена методика дозволяє проведення діагностування стану хімічних елементів в системі ґрунт-рослина за агробіогеохімічного моніторингу на землях різного призначення та використання, в тому числі і за впливу техногенного забруднення важкими металами.

Наведено систематизовані відомості про удобрювальні, технологічні та агроекологічні властивості різних видів і товарних форм мінеральних, органо-мінеральних, бактеріальних добрив та меліорантів, що потенційно можуть застосовуватися в Україні.

Призначений для студентів, аспірантів, фахівців і керівників агропромислового комплексу, спеціалістів «Держродючості», фермерів, науковців сільськогосподарського профілю.