В Україні від початку земельної реформи питання охорони ґрунтів, їхнього раціонального використання залишалося поза увагою. Були скасовані відповідні програми. Зараз бракує інформаційного забезпечення навколо цієї проблеми.
«Процес охоплює до 15 млн гектар, збитки через нестачу продукції оцінюємо у 35 млрд гривень щороку. Чорноземи виявилися дуже вразливими до деградаційних процесів. Вони дуже легко піддаються забрудненню та іншим негативним процесам», — зазначив в ефірі на Agro.FM Святослав БАЛЮК, директор ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського».
В Україні від початку земельної реформи питання охорони ґрунтів, їхнього раціонального використання залишалося поза увагою. Були скасовані відповідні програми. Зараз бракує інформаційного забезпечення навколо цієї проблеми. «Ми погано знаємо про стан ґрунтів, немає єдиного моніторингу і навіть служби, яка б слідкувала. Так, наприклад, у США з 30 років минулого століття президент США Рузвельт підписав закон про створення Служби з охорони ґрунтів. Вона займається моніторингом, слідкує за станом, якістю ґрунтів. У нас землі розосереджені між різними міністерствами, але ніхто не відповідає саме за стан ґрунту. Також відсутні наукові доопрацювання, бракує зберігаючих технологій, адже для чорноземів важливо реалізовувати потенціал. Це ж можливо, коли задіяні інноваційні технології, дотримуються високої культури землеробства. Найголовніше немає управління ґрунтовими ресурсами, все наше законодавство воно земельне (Закон про охорону земель, Земельний кодекс, тощо). Ми внесли свого часу закон про родючість ґрунтів, але його не підтримали, зараз ми в новій редакції його направили до комітетів»,- підкреслив в ефірі на Agro.FM Святослав БАЛЮК, директор ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського».
English 
Українська