ХІ з’їзд ґрунтознавців та агрохіміків України

21 вересня завершив свою роботу черговий ХІ з’їзд ґрунтознавців та агрохіміків України, який відбувався на базі Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва.

З’їзд проводивсяГромадською організацією «Українське товариство ґрунтознавців та агрохіміків, Національною академією аграрних наук України, Національним науковим центром «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», Харківським національним аграрним університетом імені В.В. Докучаєва.

Головне завдання з’їзду – підбиття підсумків роботи Товариства за 4 роки, надання оцінки його діяльності щодо збереження й охорони ґрунтових ресурсів, розроблення дієвих заходів до їх охорони та збалансованого використання з урахуванням міжнародного досвіду.

З вітальними промовами при відкритті 18 вересня з’їзду виступили: А.С. Заришняк – віце-президент- головний вчений секретар Національної академії аграрних наук України, І.П. Яцук – Генеральний директор Державної установи «Інститут охорони ґрунтів України», Ю.В. Колмик – головний спеціаліст Департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації,  Р.М. Шелудько – перший проректор Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва, Takashi Kosaki – обраний президент Міжнародного союзу ґрунтознавців, представники делегацій Білорусі, Молдови, Румунії, Польщі, Узбекистану (М.М. Цибулько, Т.Г. Лях, В. Ціцей, Сзатанік-Клос Алисия, Т.І. Хамзіна).

З пленарною доповіддю «Підсумки діяльності Громадської організації «Українське товариства ґрунтознавців та агрохіміків» у 2014-2018 рр. і актуальні завдання на перспективу» виступив Генеральний секретар Товариства, академік НААН С.А. Балюк. У доповіді наголошено, що  Україні як ніколи потрібні дієві заходи зі збереження унікального ґрунтового покриву, оскільки саме він є запорукою подальшого розвитку держави, її безпеки і благополуччя. У зв’язку з цим, перед Товариством стоять важливі завдання координації наукових досліджень, розробки конкретних рекомендацій з управління ґрунтовими ресурсами, налагодження зв’язків між науковцями, суспільством і бізнесом з метою оптимізації державної стратегії сталого розвитку в сфері землекористування. Одним із головних шляхів виправлення ситуації, що склалася, є впровадження на державному рівні програми раціонального використання і охорони ґрунтового покриву.

Було заслухано ще 10 проблемних доповідей, в тому числі щодо діяльності Міжнародного союзу ґрунтознавців (Takashi Kosaki), сучасного стану підвищення родючості ґрунтів Білорусі та Молдови (М.М. Цибулько, Т.Г. Лях).

Другий день з’їзду включав насичену програму засідання по секціях. Було заслухано і обговорено 104 доповіді.

Секцією «Управління земельними ресурсами, генезис, географія, класифікація, картографування, ГІС-технології, нормативне забезпечення», визначено основні проблеми сьогодення: невизначеність на державному рівні класифікації, діагностики, номенклатурного списку ґрунтів, сучасних методичних підходів до визначення агровиробничих груп ґрунтів. Визначено, що потребують поглиблення дослідження з дистанційного зондування ґрунтів, використання ГІС-технологій для великомасштабних обстежень та картографування. Існує необхідність у посиленні взаємодії ґрунтознавців науково-дослідних, проектних інститутів, вищих навчальних закладів для покращання рівня досліджень, створення в Україні єдиної геоінформаційної ґрунтової системи, що дозволить інтегрувати вітчизняні ґрунтознавчі дослідження в світове наукове середовище. Наголошено на необхідності посилення зв’язку вирішення питань класифікаційної проблематики з питаннями родючості ґрунтів як їх головної якості, що складає суть агрономічного ґрунтознавства.

Найдискусійними питаннями секції «Еволюція властивостей ґрунтів, моніторинг за станом, технології раціонального землекористування» були: вплив різних систем удобрення та обробітку ґрунту на зміну окисно-відновного потенціалу; вирощування енергетичних культур; продуктивність короткоротаційних сівозмін; особливості формування агрохімічних властивостей ґрунтів сельбищних територій; проблема втрати органічного вуглецю ґрунту за рахунок емісії СО2 тощо. Секцією запропоновано: акцентувати увагу на необхідності осучаснення та модернізації методик та інструментарію визначення показників якості ґрунту; впровадження у навчальний процес сучасного поняття «родючості» та системного управління нею; чітко визначити місце та позицію ґрунтознавців у питанні земля-товар; пріоритетним курсом вважати напрямок на інтеграцію України в міжнародні програми у галузі моніторингу, охорони та управління ґрунтовими ресурсами; лобіювати організацію моніторингу за станом ґрунтового покриву на сучасних засадах, спираючись на фундаментальні показники якості ґрунту; для вирішення гострих питань з запобігання погіршення якості ґрунтів, економічного стимулювання заходів відтворення та підвищення родючості, необхідні висококваліфіковані кадри, підготовку яких на освітній рівень бакалавр та магістр рекомендується проводити за спеціальністю «(агро)ґрунтознавство і охорона ґрунтів».

У наукових доповідях секції «Меліорація, рекультивація, охорона ґрунтів від ерозії та техногенного забруднення» акцентовано увагу на стратегії хімічної меліорації кислих ґрунтів та перспективності застосування кальцієвмісних меліорантів та культур-фітомеліорантів; впливі технологій краплинного зрошення, мікрозрошення на водний, поживний режими, сольовий баланс, фізіолого-біохімічні процеси в рослинах; оцінюванні еколого-меліоративного режиму зрошуваних ґрунтів та продуктивних екосистемних послуг засолених і солонцевих ґрунтів за їх меліорації; доцільності використання та можливості моделі WEQ для кількісної оцінки вітрової ерозії, визначення магнітної сприятливості ґрунтів для точного землеробства та дослідження еродованості ґрунтів; системі оцінювання якості техногенно забруднених ґрунтів за вмістом важких металів та науково-методичному забезпеченні екологічної реабілітації техногенно забруднених ґрунтів.

Секцією «Агрохімічне забезпечення сучасного землеробства» обговорено питання пошуку шляхів мінімалізації дефіциту надходжень органічних добрив у ґрунт за використання компостів різного складу, удосконалення методів рослинної та ґрунтової діагностики та розробки агрохімічного обладнання для експрес-діагностики; мінімізації домінування азоту в структурі внесених мінеральних добрив, що порушує оптимальне співвідношення N:P:K, при цьому спостерігається дефіцитний баланс елементів живлення. Розкрито переваги локального застосування добрив і меліорантів. В рамках імплементації Нітратної директиви відмічено, що застосування азотних добрив в фактичних об’ємах за дефіцитного балансу азоту в ґрунті не призводить до забруднення річкових вод нітратами, потенційний ризик складає тваринницькі комплекси.

Секцією «Гумусовий стан ґрунтів, органічне землеробство, біологія ґрунтів» обговорено питання динаміки гумусового стану за беззмінної культури, проаналізовано інформаційні аспекти ролі ґрунтового гумусу, рухомості мікроелементів у ґрунтах в залежності від групового складу гумусу, ефективності сучасних систем удобрення з максимальним залученням відновлюваних та місцевих ресурсів України, впливу різних систем удобрення, гербіцидів на мікробіологічну активність ґрунту, створення бази даних біологічних властивостей ґрунтів України, як складової частини Національної ґрунтової інформаційної системи України.

Під час заключного пленарного засідання було підведено підсумки  роботи з’їзду прийнято проект Резолюції з’їзду, де наголошено, що проблема збереження ґрунтових ресурсів та подолання деградації ґрунтів в Україні потребує комплексного вирішення в організаційній, інформаційній, технологічній та фінансовій сферах та проект звернення до Президента України П.О. Порошенка, Голови Верховної Ради України А.В. Парубія, Прем’єр-міністра України В.Б. Гройсмана, Секретаря РНБО України О.В. Турчинова.

З презентаціями планарних і секційних доповідей можна ознайомитись на веб-сторінці Громадської організації «Українське Товариство ґрунтознавців та агрохіміків» (ГО «УТҐА»). Також можна зробити безкоштовне замовлення у електронному вигляді Спеціального випуску міжвідомчого тематичного наукового збірника «АГРОХІМІЯ і ҐРУНТОЗНАВСТВО» (книги 1 і 2).