Оцінювання збитків за екологічну шкоду земельним ресурсам України внаслідок збройної агресії російської федерації: науково-методичні шляхи удосконалення доказової бази для міжнародних судових інституцій

Кожний день загарбницької війни завдає довкіллю України величезної екологічної шкоди. Землі України в зонах бойових дій потерпають від горіння танків і бронемашин, літаків і гелікоптерів, від розливів палива, технічних мастил та органічних розчинників. Зруйновано дамби і меліоративні системи, порушено протиерозійні захисні лісосмуги, ущільнено і розбито вщент дорогоцінний ґрунтовий покрив, який формувався тисячоліттями.

Найродючіші у світі землі буквально нашпиговані залишками боєприпасів, усіяні численними вирвами і воронками і, що найстрашніше, забруднені токсичними речовинами, зокрема, вкрай небезпечними канцерогенами. Без застосування ефективних заходів ремедіації деякі з них можуть зберігатись у ґрунтах понад 200 років, повільно отруюючи рослини, колодязі і поверхневі водойми. Навіть після закінчення війни російська агресія може продовжити вбивати нас нерозірваними боєприпасами, токсичним пилом та отрутою у питній воді й продуктах харчування.

Щоб захистити здоров’я дорослих і маленьких українців, землі у зонах бойових дій необхідно очищувати, рекультивувати і відновлювати, а це величезна праця і неабиякі фінансові капіталовкладення. Тож Україні доведеться пройти довгий і важкий шлях міжнародних судових інституцій, аби довести розміри екологічних компенсацій, які повинна відшкодувати росія, і одержати такі необхідні кошти на відновлення земельних ресурсів. На цьому шляху представники міжнародних судів будуть перевіряти кожен крок України у напрямі формування доказової бази на предмет раціональності, неупередженості, обґрунтованості тощо.

Як розумно обчислити й ефективно обґрунтувати розміри збитків за екологічну шкоду земельним ресурсам? Як правильно відбирати проби ґрунту у зонах бойових дій, щоб це відповідало міжнародним нормативно- методичним вимогам? На які небезпечні речовини і хімічні елементи слід звертати увагу під час аналізування ґрунтових проб, відібраних у місцях вибухів боєприпасів? Про ці та інші питання йшла мова у науковій доповіді кандидата сільськогосподарських наук, в.о. завідувача відділу охорони ґрунтів Катерини Смірнової на засіданні Координаційно-методичної ради з проблем ґрунтознавства, агрохімії та охорони ґрунтів 21 липня 2022 р.