Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського» вже 9-й рік поспіль проводить роботу з імплементації положень Нітратної директиви Європейського Союзу до законодавства України, у тісній співпраці з Міністерством екології та природних ресурсів України, Міністерством аграрної політики та продовольства України та галузевих наукових установ.
Так, науковці ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського» кандидати с.-г. наук Євгенія ГЛАДКІХ і Аліна РЕВТЬЄ-УВАРОВА представили спільну наукову доповідь (з двох частин), де розкрито основні питання, пов’язані з імплементацією Директиви Ради 91/676/ЄС про захист вод від забруднення, спричиненого нітратами із сільськогосподарських джерел.
У першій частині доповіді проаналізовано стан справ в Україні щодо виробництва і застосування добрив порівняно з іншими країнами світу. Другу частину присвячено характеристиці власне Нітратної директиви та узагальненню завдань України на шляху реалізації суворих вимог щодо поведінки з добривами.
Анотація 1-ї частини доповіді
Автор — Євгенія ГЛАДКІХ, канд. с.-г. наук, ст.н. сп. відділу агрохімії імені академіка НААН Б.С. Носка ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського».
Інтенсивними технологіями вирощування сільськогосподарських культур передбачено застосування мінеральних добрив для компенсації дефіциту елементів живлення в ґрунтах агроценозів. Поряд з цим, за внесення необґрунтовано високих норм добрив, перш за все, азотних та фосфорних, необхідно враховувати можливі екологічні ризики від їх застосування. Тому, внесення добрив має здійснюватися таким чином, аби досягти їх максимального поглинання рослинами, тим самим, зменшуючи втрати поживних речовин і неконтрольований вихід їх у навколишнє середовище. Тобто слід ґрунтуватися на наукових засадах, які би, разом з тим, відповідали вимогам політики ЄС у сфері охорони довкілля, оскільки Україна на шляху до вступу в ЄС.
Аналіз та узагальнення статистичних даних і даних агрохімічного обстеження ґрунтів України показав, що: 1) останніми роками (від 2016) весь обсяг добрив, спожитих аграрним сектором України, у 2,5 раза перевищував їх внутрішнє виробництво і на внутрішньому ринку переважають імпортні добрива, а частка імпорту в забезпеченні України азотними добривами становить 25–30 %, фосфорними і комплексними добривами – понад 80 %, калійними – 100 %; 2) нинішній рівень застосування мінеральних добрив в Україні, порівняно із країнами ЄС, є найнижчим, що зумовлює та підтверджується систематичним дефіцитним характером балансів азоту, фосфору та калію в ґрунтах нашої країни. В той же час в ґрунтах сільськогосподарських угідь ЄС надходження елементів живлення, зазвичай, перевищує їх кількість, необхідну для живлення рослин (що саме і зумовлює необхідність впровадження жорсткого регламентування); 3) забезпеченість більшості обстежених ґрунтів України (60-90 %) макроелементами живлення рослин відповідає низькому та середньому рівням, що свідчить про необхідність додаткового їх привнесення для вирощування стабільно високих врожаїв сільськогосподарських культур, а баланс елементів живлення (N, P, K) має систематичний дефіцитний характер.
Враховуючи таке становище, наукові засади формування режиму живлення ґрунтів та удобрення сільськогосподарських культур для формування наукового супроводу імплементації нормативних документів ЄС щодо удобрення, мають базуватися на положеннях, які враховуватимуть: ефективність добрив та особливості їх застосування в умовах різних природних зон країни; періоди, в які внесення в ґрунт певних типів добрив є небажаними; заходи, що регламентують рівень внесення в ґрунт добрив.
Анотація 2-ї частини доповіді
Автор — Аліна РЕВТЬЄ-УВАРОВА, канд. с.-г. наук, завідувачка лабораторії польових досліджень з добривами та управління якістю продукції ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського».
Висвітлено основні етапи імплементації Директиви Ради 91/676/ЄС про захист вод від забруднення, спричиненого нітратами із сільськогосподарських джерел (Нітратна директива), якими передбачено обов’язкові заходи з проведення моніторингу якості вод для визначення ступеню забруднення або потенційного ризику такого забруднення за критеріями концентрації нітратів у воді не більше 50 мг/л (або 11,3 мг N/дм3) та наявності ознак процесу евтрофікації водних об’єктів, на підставі чого виокремлюються зони, вразливі до накопичення нітратів.
У разі визнання території зоною, уразливою до накопичення нітратів, на неї поширюються, адаптовані до конкретних територіальних умов та особливостей сільського господарства країни кодекси належної сільськогосподарської практики, що впроваджуються на добровільній основі, а також програми/плани дій для зон, уразливих до накопичення нітратів, які містять заходи, обов’язкові до виконання.
Для оцінювання ефективності впроваджених заходів, що передбачені Нітратною директивою, проводиться національний моніторинг та кожні 4 роки країни-члени ЄС звітують Європейській комісії про:
- концентрацію нітратів у водних об’єктах та евтрофікацію поверхневих вод за результатами проведеного моніторингу;
- оцінку впливу Плану дій на якість води та сільськогосподарську практику;
- перегляд зон, уразливих до накопичення нітратів, та Планів дій;
- оцінку майбутніх тенденцій якості води.
Наразі триває процес імплементації Нітратної директиви в національне законодавство України. В липні 2020 року Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 1376 створено міжвідомчу робочу групу з питань імплементації Нітратної директиви в національне законодавство України, до складу якої увійшла представниця Інституту.
Результатом діяльності робочої групи є впровадження у національне законодавство таких складових Нітратної директиви:
- Методика визначення зон, вразливих до (накопичення) нітратів, що затверджена Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 15 квітня 2021 року № 244, згідно з якою мають визначатися території, що є вразливими до накопичення нітратів;
- Правила щодо забезпечення родючості ґрунтів і застосування окремих агрохімікатів, які затверджені Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 24 листопада 2021 року № 382, що поширюються на товаровиробників, які займаються сільськогосподарською діяльністю в уразливих до (накопичення) нітратів зонах та передбачають регулювання:
– періодів, під час яких внесення добрив у ґрунт є небажаним;
– внесення добрив на полях, розташованих на крутих схилах;
– внесення добрив у перезволожений, підтоплений, затоплений, замерзлий чи вкритий снігом ґрунт;
– умов внесення добрив у ґрунт поблизу водних об’єктів;
– правил зберігання гною у зонах, уразливих до накопичення нітратів;
– процедур застосування добрив, що мінімізують вимивання сполук нітрогену у водні об’єкти;
– управління використанням земель, включаючи сівозміни, їх оптимальне співвідношення та підтримання якості ґрунту;
– підтримання мінімального рослинного покриву впродовж дощових періодів;
– планування внесення добрив та ведення обліку їх застосування;
– застосування добрив на зрошуваних територіях.
У 2024 році активізувалася робота з підготовки національного проєкту Плану дій для зон, уразливих до накопичення нітратів, пропозиції до якого сформульовано і викладено на 79 сторінках науковими співробітниками Інституту.
Загалом, у питанні дотримання вимог Нітратної директиви щодо застосування, в першу чергу, мінеральних добрив ключовим має бути об’єктивний підхід, спрямований на забезпечення рівноваги між продуктивністю сільськогосподарського виробництва та екологічною складовою, що передбачає раціональне управління добривами та свідоме запобігання забрудненню водних об’єктів елементами живлення з добрив.
Українська 
English