17 жовтня 2024 р. в ННЦ “Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського” проведено круглий стіл з міжнародною участю, присвячений 140-річчю від дня народження видатного вченого-ґрунтознавця, академіка Олексія Никаноровича Соколовського — засновника Харківської школи ґрунтознавства, та 120-річних ювілеїв його соратників — Олександра Марковича Грінченка і Георгія Степановича Гриня.
У заході, що пройшов у змішаному форматі, взяли участь близько 100 представників різних наукових інституцій, вишів, громадських організацій та ін.
Відкрив круглий стіл і гостинно запросив на свято директор ННЦ «ІҐА», академік НААН Святослав Балюк. Перше вітальне слово було надано академіку НААН Ярославу Гадзалу, який відзначив наукові звершення видатного українського вченого-ґрунтознавця О. Н. Соколовського — фундатора Харківського науково-освітнього центру з ґрунтознавства, Харківської школи ґрунтознавства, академіка АН УРСР, ВАСГНІЛ, УАСГН, а також зауважив на історичній наступності НААН та привітав зібрання зі знаковою подією.
Наступною була промова академіка НААН Віктора Камінського, який розкрив вагомий внесок у розбудову ґрунтознавчої науки видатних вчених-ґрунтознавців, доктора сільськогосподарських наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України Олександра Марковича Грінченка та кандидата сільськогосподарських наук, доцента, Георгія Степановича Гриня, яким наукова спільнота у цьому році відзначала 120 річний ювілей від дня народження.
Дуже проникливо, родинним теплом та любов’ю був сповнений виступ онуки вченого Тетяни Соколовської, яка від імені нащадків подякувала всім за пам’ять про її діда та розповіла про сімейну ідею та колективну роботу, що триває з підготовки до видання «Вибраних творів академіка О. Н. Соколовського». Побажала всім успіхів на науковій ниві, якій присвятив своє життя її видатний пращур.
Глибоку зацікавленість учасників викликала доповідь академіка НААН Віктора Вергунова, побудована на його власних архівних відкриттях і висвітленні раніше невідомих фактів з історії аграрної науки та біографії вченого. Наголосив на значному особистому внеску академіка О. Н. Соколовського в ім’я європейського майбутнього нашої країни. Доповідач висловив думку, що роки 1924-1935 є періодом значних дослідницьких здобутків, наукових звершень та звитяг і саме цей відтинок часу потребує додаткової уваги та дослідництва.
Світоглядне кредо академіка О. Н. Соколовського щодо вивчення родючості ґрунту як єдиної системи «ґрунт-рослина» було розкрито у виступі Романа Трускавецького, який виокремлюючи основні положення вчення Соколовського, показав їх інноваційність і прозорливість вченого щодо розвитку ґрунтознавства, закликав сучасників до збереження та повоєнного відновлення природного скарбу країни – українських чорноземів.
Не залишилися без уваги доповідачів постаті соратників і послідовників О. Н. Соколовського — Олександра Марковича Грінченка та Григорія Степановича Гриня. Вшануванню пам’яті цих вчених було присвячено дві доповіді – виступ Вадима Солов’я про особистий внесок О. Н. Соколовського та Г. С. Гриня у наукове забезпечення великомасштабних досліджень ґрунтового покриву та доповідь Костянтина Новосада про науковий тандем академіка О. Н. Соколовського і професора О. М. Грінченка у формуванні Харківської школи ґрунтознавства.
Цей рік виявився багатим на ювілеї. Вітання з нагоди 35-річчя від дня заснування приймала й Поліська дослідна станція ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського». Директор станції Володимир Гаврилюк представив доповідь про історичний поступ та дослідницькі звитяги наукової установи. Зібрання поздоровило колектив станції з ювілеєм та побажало нових наукових здобутків в ім’я України.
Від ради молодих учених було ініційовано доповідь її очільника Віталія Лебедя про життєвий і науковий шлях О. Н. Соколовського від аспіранта до затвердження на посаді завідувача кафедрою ґрунтознавства Харківського сільгоспінституту. Саме від цього, 1924 року, як вважає молодий вчений, і має рахуватися початок формування Харківської школи ґрунтознавства, організатором і натхненником якої став і назавжди залишився Олексій Никанорович Соколовський.
Пам’ятати — значить не забувати минуле, цінувати спадщину попередників, аналізувати їх звитяги та продовжувати справу заради миру та майбутнього країни!
Українська 
English