» Лабораторія охорони ґрунтів від ерозії та дистанційних методів дослідження

Лабораторія охорони ґрунтів від ерозії та дистанційних методів дослідження

Завідувач лабораторії
Кандидат сільськогосподарських наук
Координатор міжнародного співробітництва

Коляда Валерій Петрович

+38(099)094-82-47

Провідні науковці

Провідний науковий співробітник
Доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Биндич Тетяна Юріївна

+38(066)305-32-95
Старший науковий співробітник
Кандидат геологічних наук

Круглов Олександр Вікторович

+38(096)339-33-98
Старший науковий співробітник
Кандидат сільськогосподарських наук

Назарок Павло Геннадійович

+38(057)704-16-69

Основні напрями наукової діяльності

  • Створення наукового підґрунтя державної природоохоронної політики з питань захисту ґрунтів від ерозії і дефляції.
  • Оцінка ризику ерозійних процесів та ступеня ерозійної деградації ґрунтів.
  • Моніторинг водної та вітрової ерозії грунтів
  • Розробка та впровадження ландшафтно-адаптованих протиерозійних заходів.
  • Опрацювання теоретичних і прикладних аспектів охорони і раціонального використання ґрунтів з урахуванням чинників ерозії ґрунтів як розрахункової основи проектування ґрунтозахисних агроландшафтів в умовах аграрної реформи.
  • Дистанційний моніторинг стану сільськогосподарських посівів. Дозволяє отримувати актуальну інформацію про стан посівів протягом всього вегетаційного періоду.
  • Комплексне ґрунтове обстеження території господарства за допомогою дистанційних та наземних методів. Передбачає кілька етапів.
  • Грутове обстеження з використанням методів ДЗЗ. Сучасний метод дослідження у грунтознавстві – дозволяє зменшити кількість ґрунтових зразків, економити час та витрат на аналізи ґрунту. Іншою перевагою є безперервність і актуальність отриманих даних;
  • Впровадження систем точного землеробства – економія добрив, підвищення врожайності на неоднорідних ділянках полів.
  • Лабораторія створює картограми поживних речовин для кожного конкретного поля на основі супутникових даних та лабораторно-аналітичних досліджень.
  • Цифрове тематичне картографування земель сільськогосподарського значення за даними космічного знімання.
  • Електронні цифрові карти дозволяють:
  • провести аналіз умов вирощування;
  • сільськогосподарських культур для кожного поля;
  • оптимізувати виробництво з метою отримання максимального прибутку, а також раціонального використання ресурсів території;
  • проводити облік і аналіз наслідків несприятливих погодних умов та явищ, за допомогою даних дистанційного зондування землі (площі полеглості посівів, вимерзання ділянок, забруднення)
  • Визначення площі еродованих ґрунтів: 
  • для грошової оцінки земельних ділянок;
  • для оцінки втрат врожаю;
  • для оптимізації структури посівних площ.

Найвагоміші результати досліджень

  • Геосистемна методологія регулювання ерозійних процесів.
  • Система заходів з охорони земель сільськогосподарського призначення від ерозії та дефляції в сучасних умовах.
  • Технологія ґрунтозахисної оптимізації сільськогосподарських земель з урахуванням особливостей рельєфу в сучасних умовах господарювання.
  • Методика та комп’ютерна технологія ґрунтоохоронної експертизи проектів землеустрою.
  • Методика кількісної оцінки та моніторингу ерозійно небезпечних земель (ґрунтів) методами дистанційного зондування на геоінформаційних принципах.
  • Визначення еродованості ґрунтів за ступенем їхнього гумусоутворювального потенціалу.
  • Сучасні (новітні) технології захисту ерозійно та дефляційно небезпечних земель основних ґрунтово-кліматичних зон України для землекористувачів різної форми власності.
  • Концепція охорони ґрунтів від ерозії в Україні.
  • Методичні рекомендації з коригування ґрунтово-картографічних матеріалів за допомогою космічної зйомки;
  • Методичні рекомендації з картографування ерозійно небезпечних ґрунтів за допомогою космічної зйомки;
  • Методика кількісної оцінки ерозійно небезпечних ґрунтів за допомогою методів дистанційного зондування;
  • Методика кількісної оцінки структури ґрунтового покриву на основі космічної зйомки.

Головні здобутки міжнародної діяльності

Виконання польових та камеральних робіт за спільним міжнародним проєктом з компанією Soil Cares Research (Нідерланди) у 2016 р. У рамках проєкту:

  • проведено відбір зразків грунту для всіх грунтово-кліматичних зон України у відповідності до вимог замовників проєкту;
  • проведене тестування роботи лазерного сканеру грунтових зразків;
  • порівняно результати аналізу грунтових зразків отриманих в результаті сканування приладом Soil Cares Research з результатами аналізу, отриманими в лабораторних умовах.
  • участь у проведенні тренінг-семінару ФАО з управління засоленими ґрунтами для 12 країн Євразійського регіону (2017 р.);
  • підвищення кваліфікації у рамках післядипломного закордонного стажування у Університеті Суспільних наук (UNS) у м. Лодзь у співпраці з Фундацією Central European Academy Studies and Certification (CEASC) (2017 р.);
  • отримання сертифікату про володіння англійською мовою на рівні В2 відповідно до Common European Framework of Reference (CEFR) (2018 р.);
  • виступ з доповіддю «SOIL PROTECTION FROM EROSION ON THE LOCAL LEVEL IN KHARKIV REGION» на Глобальному Симпозіумі з ерозії грунтів (GSER-2019) у штаб квартирі ФАО ООН 15-17 травня 2019 р. м. Рим, Італія.

Фахівці лабораторії учасники численних міжнародних тренінгів, конференцій та круглих столів у сфері ерозійних процесів та дистанційних методів дослідження. Результати роботи щорічно публікуються
підрозділом у виданнях, які індексуються у міжнародних наукових базах даних Scopus та Web of Science.

Валерій КОЛЯДА – канд. с.-г. наук, член міжнародного товариства по сталому розвитку (International Society for Development and Sustainability (ISDS)) спеціалізація – сталий розвиток навколишнього середовища;

Олександр КРУГЛОВ – канд. геол. наук, член європейського союзу наук про Землю (European Geosciences Union (EGU));

Тетяна БИНДИЧ – доктор с.-г. наук, експерт у сфері дистанційних методів дослідження ґрунтів;

Павло НАЗАРОК – канд. с.-г. наук, експерт у сфері геопросторового моделюваня даних.