На розгляд Президії НААН було винесено актуальні питання, що стосуються ролі і значення ґрунтів, ґрунтових ресурсів, інформації про сучасний стан ґрунтів, наукових досліджень з удосконалення державної системи моніторингу земель та ґрунтів в контексті євроінтеграційних процесів і цифровізації країни.
З науковою доповіддю «Наукове забезпечення удосконалення моніторингу ґрунтів в умовах євроінтеграції та цифровізації країни та подолання наслідків воєнних дій» виступив в.о. директора Інституту, академік НААН Святослав Балюк.
Наголошено, що моніторинг ґрунтів є важливим інструментом ґрунтоохоронної діяльності у світі, Європі та Україні. Приділено увагу європейському досвіду моніторингу ґрунтів і земель, окреслено головні ознаки моніторингу, мету, завдання, способи проведення. Зазначено, що моніторинг ґрунтів у нашій країні розвивався у відриві від європейського досвіду. Специфічність українського підходу полягає в тому, що земельні ресурси в країні були розділені між відомствами і кожне з них мало свою частку відповідальності в контролі їхнього стану. Через відсутність єдиної програми й методики робіт, несумісність і недостатню керованість відомчих мереж і цілий ряд інших недоліків досить недосконалий відомчій моніторинг земель в країні треба замінити на державну мережу екологічного моніторингу з узгодженим контролем усіх компонентів навколишнього середовища – ґрунтів, вод, повітря, рослинності та надр. Особливо гостро постає питання інформаційного супроводу раціонального використання та моніторингу стану ґрунтів України для подолання викликів, пов’язаних зі збройною агресією рф. Для впровадження в Україні сучасної моделі моніторингу ґрунтів необхідно розширити перелік показників, що контролюються, перейти на міжнародні стандарти у відборі, транспортуванні, збереженні зразків ґрунтів та виконанні аналітичних робіт з обов‘язковим контролем якості, сформувати підпорядковані бази даних та інформаційні системи (від обласної до національної); сформувати зв‘язки між замовниками та постачальниками інформації з чітко визначеними механізмами, правами і взаємними зобов‘язаннями, істотно поліпшити науковий супровід. Кінцевим результатом моніторингу повинні бути картографо-аналітичні матеріали про сучасний стан земель (ґрунтів), автоматизована інформаційна система, прогноз стану ґрунтів у часі і техніко-економічне обґрунтування першочергових та довгострокових заходів щодо їх охорони.
Гармонізація національної нормативно-правової бази з ґрунтохоронним законодавством ЄС та приєднання України до діючих систем моніторингу ґрунтів у ЄС – важлива умова вступу України до Європейського союзу.
До обговорення зазначеного питання долучилися члени Президії та запрошені фахівці.
За результатами обговорення ухвалено Постанову Президії НААН, де підкреслено важливість подальшого удосконалення системної організації та методів ведення моніторингу земель та ґрунтів України для забезпечення сталого розвитку аграрного сектору економіки, успішної євроінтеграції країни та подолання наслідків збройної агресії.
У постанові визначено завдання для ННЦ «ІГА імені О. Н. Соколовського»:
- Підготувати та направити до Президії НААН з подальшим поданням до Мінагрополітики та Міндовкілля України аналітичну записку щодо методики (порядку) проведення оперативного (кризового) моніторингу земель і ґрунтів, що постраждали внаслідок збройної агресії та бойових дій.
- Розробити «Методику обстеження та моніторингу земель сільськогосподарського призначення, що зазнали антропогенного впливу».
- Підготувати та направити до Президії НААН з подальшим поданням до Мінагрополітики України аналітичну записку щодо гармонізації міжнародних стандартів ISO 18400 з відбирання проб ґрунтів.
- Висвітлити у засобах масової інформації матеріали доповіді «Наукове забезпечення удосконалення моніторингу ґрунтів в умовах євроінтеграції та цифровізації країни та подолання наслідків воєнних дій».
Українська 
English