Жах війни, її зловісне дихання розпочалося раніше — у 2014-му: з перших пострілів на Майдані, зі злочинної анексії Криму, з кривавих боїв на сході нашої держави! Ранок 24 лютого 2022-го змінив все: все чим жили, чим надихалися, про що мріяли! Полчища оскаженілих ординців, посунули на нашу землю вбивати, нищити, грабувати! Боронити вітчизну піднялися пліч-о-пліч з професійними військовими вчорашні інженери, водії, викладачі, студенти та люди інших цивільних професій.
Сьогодні обличчя нашої країни – це матері та дружини в чорних хустках з виплаканими очима, це осиротілі діти та вбиті янголята, це імена на стіні пам’яті загиблих за Україну, прапори на цвинтарях, гарячі згарища міст та сіл! Сьогодні кожен українець відчуває море сліз, болю, відчаю і люті до ворогів-нелюдів! Ми втомлені, але не зневірені! Вклоняємося загиблим, пам’ятаємо про живих, дякуємо волонтерам! Кожен на своєму місці робить задля Перемоги все, що в його силах! Ми стали ближче один до одного, бо немає чужої біди — сьогодні вона одна на всіх!
Україна жива, ми вільні і ми рішучі! Ми мотивовані нашим спільним прагненням – разом до ПЕРЕМОГИ! Слава УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ слава!